new icn messageflickr-free-ic3d pan white
View allAll Photos Tagged Образотворче мистецтво

...because you can find yourself in unexpected places...(perché puoi ritrovare te stesso nei luoghi più inaspettati)

:copyright:2015immaginEmozioni Photography All rights reserved

www.immaginemozioni.com

HD IMAGE (HIGH QUALITY) IS ON MY 500PX

This image is not available for use on websites, blogs or any other media without the explicit written permission of the photographer. Any form of reproduction, alteration, publication, distribution or copying without the explicit written permission of the author is forbidden.

For contact: immaginemozioni@gmail.com

MY WEBSITE: www.immaginemozioni.com

MY FACEBOOK: www.facebook.com/immagine.emozioni

MY 500PX: 500px.com/ImmagineEmozioni

MY FLICKR: www.flickr.com/photos/immaginemozioni/

MY TWITTER: twitter.com/immaginEmozioni

Мар’яна Максимів, мистецтвознавчиня, розповіла про художників, пов'язаних зі Львовом, середини 20 сторіччя. Мистецька культура Львова нового зразка формується з початком ХХ століття, під впливом перебудов у всіх сферах життя. Основними рушіями нових віянь стали індустріальний розвиток, естетичні запити населення та поява новітніх технологій у масовому виробництві, містобудуванні, поліграфії. Не останню роль у цьому відігравали промислові та культурні зв’язки між містами. Формування Львова як нового культурного центру відбувалося під впливом різних політичних подій, у тому числі двох Світових війн. На початку ХХ століття у Львові працювало багато художників. Професійну освіту вони здобували не лише у цьому місті, але й у визначних європейських мистецьких закладах. Серед особливостей розвитку мистецтва та культури загалом, відзначимо формування багатьох мистецьких угрупувань, товариств, спілок, які у свою чергу видавали спеціалізовану літературу та періодику(журнали, газети, вісники, альманахи та ін.). Також проводилися безліч мистецьких заходів, зокрема виставок, у тому числі міжнародних. Львів приваблював різні мистецькі середовища можливістю творчої реалізації, налагодженням професійних зав’язків у різних профколах. Вагому роль у формуванні замовлень, творчому та кар’єрному зростанню художників відігравав Митрополит Андрей Шептицький. Тісними та плідними були міждисциплінарні культурні зв’язки між художниками, скульпторами, архітекторами, духовенством, музикантами, письменниками, видавцями та ін., престижним вважалося відвідування багатьох мистецьких заходів. У такому насиченому мистецькому середовищі виховувалося та розвивалося велика кількість геніїв у музиці, мистецтві, літературі та театрі. У ХХ столітті постать Станіслава Людкевича не залишала байдужим нікого ні критиків, ні газетярів, ні мистецтвознавців, ні, тим більше митців, тому часто зустрічаємо дружні шаржі (здебільшого Едварда Козака)на нього та його постановки у тодішній пресі. Проте, не тільки шаржі, а й живописні, графічні та скульптурні портрети зберегли для нашого покоління натхненне обличчя великого генія Станіслава Пилиповича Людкевича. Співпраця композитора із деякими митцями була надзвичайно плідною, так співредактором Артистичного вісника був Іван Труш. У різний час портрети композитора створювали Г.Смольський. М. Паращук, В. Касіян, М. Шандуренко, Б.Хрупович, З.Флінта, Л.Медвідь, Е.Мисько. Фото: Оксана Яковина

 

Мар’яна Максимів, мистецтвознавчиня, розповіла про художників, пов'язаних зі Львовом, середини 20 сторіччя. Мистецька культура Львова нового зразка формується з початком ХХ століття, під впливом перебудов у всіх сферах життя. Основними рушіями нових віянь стали індустріальний розвиток, естетичні запити населення та поява новітніх технологій у масовому виробництві, містобудуванні, поліграфії. Не останню роль у цьому відігравали промислові та культурні зв’язки між містами. Формування Львова як нового культурного центру відбувалося під впливом різних політичних подій, у тому числі двох Світових війн. На початку ХХ століття у Львові працювало багато художників. Професійну освіту вони здобували не лише у цьому місті, але й у визначних європейських мистецьких закладах. Серед особливостей розвитку мистецтва та культури загалом, відзначимо формування багатьох мистецьких угрупувань, товариств, спілок, які у свою чергу видавали спеціалізовану літературу та періодику(журнали, газети, вісники, альманахи та ін.). Також проводилися безліч мистецьких заходів, зокрема виставок, у тому числі міжнародних. Львів приваблював різні мистецькі середовища можливістю творчої реалізації, налагодженням професійних зав’язків у різних профколах. Вагому роль у формуванні замовлень, творчому та кар’єрному зростанню художників відігравав Митрополит Андрей Шептицький. Тісними та плідними були міждисциплінарні культурні зв’язки між художниками, скульпторами, архітекторами, духовенством, музикантами, письменниками, видавцями та ін., престижним вважалося відвідування багатьох мистецьких заходів. У такому насиченому мистецькому середовищі виховувалося та розвивалося велика кількість геніїв у музиці, мистецтві, літературі та театрі. У ХХ столітті постать Станіслава Людкевича не залишала байдужим нікого ні критиків, ні газетярів, ні мистецтвознавців, ні, тим більше митців, тому часто зустрічаємо дружні шаржі (здебільшого Едварда Козака)на нього та його постановки у тодішній пресі. Проте, не тільки шаржі, а й живописні, графічні та скульптурні портрети зберегли для нашого покоління натхненне обличчя великого генія Станіслава Пилиповича Людкевича. Співпраця композитора із деякими митцями була надзвичайно плідною, так співредактором Артистичного вісника був Іван Труш. У різний час портрети композитора створювали Г.Смольський. М. Паращук, В. Касіян, М. Шандуренко, Б.Хрупович, З.Флінта, Л.Медвідь, Е.Мисько. Фото: Marusya Dumka

 

Мар’яна Максимів, мистецтвознавчиня, розповіла про художників, пов'язаних зі Львовом, середини 20 сторіччя. Мистецька культура Львова нового зразка формується з початком ХХ століття, під впливом перебудов у всіх сферах життя. Основними рушіями нових віянь стали індустріальний розвиток, естетичні запити населення та поява новітніх технологій у масовому виробництві, містобудуванні, поліграфії. Не останню роль у цьому відігравали промислові та культурні зв’язки між містами. Формування Львова як нового культурного центру відбувалося під впливом різних політичних подій, у тому числі двох Світових війн. На початку ХХ століття у Львові працювало багато художників. Професійну освіту вони здобували не лише у цьому місті, але й у визначних європейських мистецьких закладах. Серед особливостей розвитку мистецтва та культури загалом, відзначимо формування багатьох мистецьких угрупувань, товариств, спілок, які у свою чергу видавали спеціалізовану літературу та періодику(журнали, газети, вісники, альманахи та ін.). Також проводилися безліч мистецьких заходів, зокрема виставок, у тому числі міжнародних. Львів приваблював різні мистецькі середовища можливістю творчої реалізації, налагодженням професійних зав’язків у різних профколах. Вагому роль у формуванні замовлень, творчому та кар’єрному зростанню художників відігравав Митрополит Андрей Шептицький. Тісними та плідними були міждисциплінарні культурні зв’язки між художниками, скульпторами, архітекторами, духовенством, музикантами, письменниками, видавцями та ін., престижним вважалося відвідування багатьох мистецьких заходів. У такому насиченому мистецькому середовищі виховувалося та розвивалося велика кількість геніїв у музиці, мистецтві, літературі та театрі. У ХХ столітті постать Станіслава Людкевича не залишала байдужим нікого ні критиків, ні газетярів, ні мистецтвознавців, ні, тим більше митців, тому часто зустрічаємо дружні шаржі (здебільшого Едварда Козака)на нього та його постановки у тодішній пресі. Проте, не тільки шаржі, а й живописні, графічні та скульптурні портрети зберегли для нашого покоління натхненне обличчя великого генія Станіслава Пилиповича Людкевича. Співпраця композитора із деякими митцями була надзвичайно плідною, так співредактором Артистичного вісника був Іван Труш. У різний час портрети композитора створювали Г.Смольський. М. Паращук, В. Касіян, М. Шандуренко, Б.Хрупович, З.Флінта, Л.Медвідь, Е.Мисько. Фото: Marusya Dumka

 

Мар’яна Максимів, мистецтвознавчиня, розповіла про художників, пов'язаних зі Львовом, середини 20 сторіччя. Мистецька культура Львова нового зразка формується з початком ХХ століття, під впливом перебудов у всіх сферах життя. Основними рушіями нових віянь стали індустріальний розвиток, естетичні запити населення та поява новітніх технологій у масовому виробництві, містобудуванні, поліграфії. Не останню роль у цьому відігравали промислові та культурні зв’язки між містами. Формування Львова як нового культурного центру відбувалося під впливом різних політичних подій, у тому числі двох Світових війн. На початку ХХ століття у Львові працювало багато художників. Професійну освіту вони здобували не лише у цьому місті, але й у визначних європейських мистецьких закладах. Серед особливостей розвитку мистецтва та культури загалом, відзначимо формування багатьох мистецьких угрупувань, товариств, спілок, які у свою чергу видавали спеціалізовану літературу та періодику(журнали, газети, вісники, альманахи та ін.). Також проводилися безліч мистецьких заходів, зокрема виставок, у тому числі міжнародних. Львів приваблював різні мистецькі середовища можливістю творчої реалізації, налагодженням професійних зав’язків у різних профколах. Вагому роль у формуванні замовлень, творчому та кар’єрному зростанню художників відігравав Митрополит Андрей Шептицький. Тісними та плідними були міждисциплінарні культурні зв’язки між художниками, скульпторами, архітекторами, духовенством, музикантами, письменниками, видавцями та ін., престижним вважалося відвідування багатьох мистецьких заходів. У такому насиченому мистецькому середовищі виховувалося та розвивалося велика кількість геніїв у музиці, мистецтві, літературі та театрі. У ХХ столітті постать Станіслава Людкевича не залишала байдужим нікого ні критиків, ні газетярів, ні мистецтвознавців, ні, тим більше митців, тому часто зустрічаємо дружні шаржі (здебільшого Едварда Козака)на нього та його постановки у тодішній пресі. Проте, не тільки шаржі, а й живописні, графічні та скульптурні портрети зберегли для нашого покоління натхненне обличчя великого генія Станіслава Пилиповича Людкевича. Співпраця композитора із деякими митцями була надзвичайно плідною, так співредактором Артистичного вісника був Іван Труш. У різний час портрети композитора створювали Г.Смольський. М. Паращук, В. Касіян, М. Шандуренко, Б.Хрупович, З.Флінта, Л.Медвідь, Е.Мисько. Фото: Оксана Яковина

 

Мар’яна Максимів, мистецтвознавчиня, розповіла про художників, пов'язаних зі Львовом, середини 20 сторіччя. Мистецька культура Львова нового зразка формується з початком ХХ століття, під впливом перебудов у всіх сферах життя. Основними рушіями нових віянь стали індустріальний розвиток, естетичні запити населення та поява новітніх технологій у масовому виробництві, містобудуванні, поліграфії. Не останню роль у цьому відігравали промислові та культурні зв’язки між містами. Формування Львова як нового культурного центру відбувалося під впливом різних політичних подій, у тому числі двох Світових війн. На початку ХХ століття у Львові працювало багато художників. Професійну освіту вони здобували не лише у цьому місті, але й у визначних європейських мистецьких закладах. Серед особливостей розвитку мистецтва та культури загалом, відзначимо формування багатьох мистецьких угрупувань, товариств, спілок, які у свою чергу видавали спеціалізовану літературу та періодику(журнали, газети, вісники, альманахи та ін.). Також проводилися безліч мистецьких заходів, зокрема виставок, у тому числі міжнародних. Львів приваблював різні мистецькі середовища можливістю творчої реалізації, налагодженням професійних зав’язків у різних профколах. Вагому роль у формуванні замовлень, творчому та кар’єрному зростанню художників відігравав Митрополит Андрей Шептицький. Тісними та плідними були міждисциплінарні культурні зв’язки між художниками, скульпторами, архітекторами, духовенством, музикантами, письменниками, видавцями та ін., престижним вважалося відвідування багатьох мистецьких заходів. У такому насиченому мистецькому середовищі виховувалося та розвивалося велика кількість геніїв у музиці, мистецтві, літературі та театрі. У ХХ столітті постать Станіслава Людкевича не залишала байдужим нікого ні критиків, ні газетярів, ні мистецтвознавців, ні, тим більше митців, тому часто зустрічаємо дружні шаржі (здебільшого Едварда Козака)на нього та його постановки у тодішній пресі. Проте, не тільки шаржі, а й живописні, графічні та скульптурні портрети зберегли для нашого покоління натхненне обличчя великого генія Станіслава Пилиповича Людкевича. Співпраця композитора із деякими митцями була надзвичайно плідною, так співредактором Артистичного вісника був Іван Труш. У різний час портрети композитора створювали Г.Смольський. М. Паращук, В. Касіян, М. Шандуренко, Б.Хрупович, З.Флінта, Л.Медвідь, Е.Мисько. Фото: Marusya Dumka

 

Мар’яна Максимів, мистецтвознавчиня, розповіла про художників, пов'язаних зі Львовом, середини 20 сторіччя. Мистецька культура Львова нового зразка формується з початком ХХ століття, під впливом перебудов у всіх сферах життя. Основними рушіями нових віянь стали індустріальний розвиток, естетичні запити населення та поява новітніх технологій у масовому виробництві, містобудуванні, поліграфії. Не останню роль у цьому відігравали промислові та культурні зв’язки між містами. Формування Львова як нового культурного центру відбувалося під впливом різних політичних подій, у тому числі двох Світових війн. На початку ХХ століття у Львові працювало багато художників. Професійну освіту вони здобували не лише у цьому місті, але й у визначних європейських мистецьких закладах. Серед особливостей розвитку мистецтва та культури загалом, відзначимо формування багатьох мистецьких угрупувань, товариств, спілок, які у свою чергу видавали спеціалізовану літературу та періодику(журнали, газети, вісники, альманахи та ін.). Також проводилися безліч мистецьких заходів, зокрема виставок, у тому числі міжнародних. Львів приваблював різні мистецькі середовища можливістю творчої реалізації, налагодженням професійних зав’язків у різних профколах. Вагому роль у формуванні замовлень, творчому та кар’єрному зростанню художників відігравав Митрополит Андрей Шептицький. Тісними та плідними були міждисциплінарні культурні зв’язки між художниками, скульпторами, архітекторами, духовенством, музикантами, письменниками, видавцями та ін., престижним вважалося відвідування багатьох мистецьких заходів. У такому насиченому мистецькому середовищі виховувалося та розвивалося велика кількість геніїв у музиці, мистецтві, літературі та театрі. У ХХ столітті постать Станіслава Людкевича не залишала байдужим нікого ні критиків, ні газетярів, ні мистецтвознавців, ні, тим більше митців, тому часто зустрічаємо дружні шаржі (здебільшого Едварда Козака)на нього та його постановки у тодішній пресі. Проте, не тільки шаржі, а й живописні, графічні та скульптурні портрети зберегли для нашого покоління натхненне обличчя великого генія Станіслава Пилиповича Людкевича. Співпраця композитора із деякими митцями була надзвичайно плідною, так співредактором Артистичного вісника був Іван Труш. У різний час портрети композитора створювали Г.Смольський. М. Паращук, В. Касіян, М. Шандуренко, Б.Хрупович, З.Флінта, Л.Медвідь, Е.Мисько. Фото: Оксана Яковина

 

Мар’яна Максимів, мистецтвознавчиня, розповіла про художників, пов'язаних зі Львовом, середини 20 сторіччя. Мистецька культура Львова нового зразка формується з початком ХХ століття, під впливом перебудов у всіх сферах життя. Основними рушіями нових віянь стали індустріальний розвиток, естетичні запити населення та поява новітніх технологій у масовому виробництві, містобудуванні, поліграфії. Не останню роль у цьому відігравали промислові та культурні зв’язки між містами. Формування Львова як нового культурного центру відбувалося під впливом різних політичних подій, у тому числі двох Світових війн. На початку ХХ століття у Львові працювало багато художників. Професійну освіту вони здобували не лише у цьому місті, але й у визначних європейських мистецьких закладах. Серед особливостей розвитку мистецтва та культури загалом, відзначимо формування багатьох мистецьких угрупувань, товариств, спілок, які у свою чергу видавали спеціалізовану літературу та періодику(журнали, газети, вісники, альманахи та ін.). Також проводилися безліч мистецьких заходів, зокрема виставок, у тому числі міжнародних. Львів приваблював різні мистецькі середовища можливістю творчої реалізації, налагодженням професійних зав’язків у різних профколах. Вагому роль у формуванні замовлень, творчому та кар’єрному зростанню художників відігравав Митрополит Андрей Шептицький. Тісними та плідними були міждисциплінарні культурні зв’язки між художниками, скульпторами, архітекторами, духовенством, музикантами, письменниками, видавцями та ін., престижним вважалося відвідування багатьох мистецьких заходів. У такому насиченому мистецькому середовищі виховувалося та розвивалося велика кількість геніїв у музиці, мистецтві, літературі та театрі. У ХХ столітті постать Станіслава Людкевича не залишала байдужим нікого ні критиків, ні газетярів, ні мистецтвознавців, ні, тим більше митців, тому часто зустрічаємо дружні шаржі (здебільшого Едварда Козака)на нього та його постановки у тодішній пресі. Проте, не тільки шаржі, а й живописні, графічні та скульптурні портрети зберегли для нашого покоління натхненне обличчя великого генія Станіслава Пилиповича Людкевича. Співпраця композитора із деякими митцями була надзвичайно плідною, так співредактором Артистичного вісника був Іван Труш. У різний час портрети композитора створювали Г.Смольський. М. Паращук, В. Касіян, М. Шандуренко, Б.Хрупович, З.Флінта, Л.Медвідь, Е.Мисько. Фото: Оксана Яковина

 

Мар’яна Максимів, мистецтвознавчиня, розповіла про художників, пов'язаних зі Львовом, середини 20 сторіччя. Мистецька культура Львова нового зразка формується з початком ХХ століття, під впливом перебудов у всіх сферах життя. Основними рушіями нових віянь стали індустріальний розвиток, естетичні запити населення та поява новітніх технологій у масовому виробництві, містобудуванні, поліграфії. Не останню роль у цьому відігравали промислові та культурні зв’язки між містами. Формування Львова як нового культурного центру відбувалося під впливом різних політичних подій, у тому числі двох Світових війн. На початку ХХ століття у Львові працювало багато художників. Професійну освіту вони здобували не лише у цьому місті, але й у визначних європейських мистецьких закладах. Серед особливостей розвитку мистецтва та культури загалом, відзначимо формування багатьох мистецьких угрупувань, товариств, спілок, які у свою чергу видавали спеціалізовану літературу та періодику(журнали, газети, вісники, альманахи та ін.). Також проводилися безліч мистецьких заходів, зокрема виставок, у тому числі міжнародних. Львів приваблював різні мистецькі середовища можливістю творчої реалізації, налагодженням професійних зав’язків у різних профколах. Вагому роль у формуванні замовлень, творчому та кар’єрному зростанню художників відігравав Митрополит Андрей Шептицький. Тісними та плідними були міждисциплінарні культурні зв’язки між художниками, скульпторами, архітекторами, духовенством, музикантами, письменниками, видавцями та ін., престижним вважалося відвідування багатьох мистецьких заходів. У такому насиченому мистецькому середовищі виховувалося та розвивалося велика кількість геніїв у музиці, мистецтві, літературі та театрі. У ХХ столітті постать Станіслава Людкевича не залишала байдужим нікого ні критиків, ні газетярів, ні мистецтвознавців, ні, тим більше митців, тому часто зустрічаємо дружні шаржі (здебільшого Едварда Козака)на нього та його постановки у тодішній пресі. Проте, не тільки шаржі, а й живописні, графічні та скульптурні портрети зберегли для нашого покоління натхненне обличчя великого генія Станіслава Пилиповича Людкевича. Співпраця композитора із деякими митцями була надзвичайно плідною, так співредактором Артистичного вісника був Іван Труш. У різний час портрети композитора створювали Г.Смольський. М. Паращук, В. Касіян, М. Шандуренко, Б.Хрупович, З.Флінта, Л.Медвідь, Е.Мисько. Фото: Marusya Dumka

 

Мар’яна Максимів, мистецтвознавчиня, розповіла про художників, пов'язаних зі Львовом, середини 20 сторіччя. Мистецька культура Львова нового зразка формується з початком ХХ століття, під впливом перебудов у всіх сферах життя. Основними рушіями нових віянь стали індустріальний розвиток, естетичні запити населення та поява новітніх технологій у масовому виробництві, містобудуванні, поліграфії. Не останню роль у цьому відігравали промислові та культурні зв’язки між містами. Формування Львова як нового культурного центру відбувалося під впливом різних політичних подій, у тому числі двох Світових війн. На початку ХХ століття у Львові працювало багато художників. Професійну освіту вони здобували не лише у цьому місті, але й у визначних європейських мистецьких закладах. Серед особливостей розвитку мистецтва та культури загалом, відзначимо формування багатьох мистецьких угрупувань, товариств, спілок, які у свою чергу видавали спеціалізовану літературу та періодику(журнали, газети, вісники, альманахи та ін.). Також проводилися безліч мистецьких заходів, зокрема виставок, у тому числі міжнародних. Львів приваблював різні мистецькі середовища можливістю творчої реалізації, налагодженням професійних зав’язків у різних профколах. Вагому роль у формуванні замовлень, творчому та кар’єрному зростанню художників відігравав Митрополит Андрей Шептицький. Тісними та плідними були міждисциплінарні культурні зв’язки між художниками, скульпторами, архітекторами, духовенством, музикантами, письменниками, видавцями та ін., престижним вважалося відвідування багатьох мистецьких заходів. У такому насиченому мистецькому середовищі виховувалося та розвивалося велика кількість геніїв у музиці, мистецтві, літературі та театрі. У ХХ столітті постать Станіслава Людкевича не залишала байдужим нікого ні критиків, ні газетярів, ні мистецтвознавців, ні, тим більше митців, тому часто зустрічаємо дружні шаржі (здебільшого Едварда Козака)на нього та його постановки у тодішній пресі. Проте, не тільки шаржі, а й живописні, графічні та скульптурні портрети зберегли для нашого покоління натхненне обличчя великого генія Станіслава Пилиповича Людкевича. Співпраця композитора із деякими митцями була надзвичайно плідною, так співредактором Артистичного вісника був Іван Труш. У різний час портрети композитора створювали Г.Смольський. М. Паращук, В. Касіян, М. Шандуренко, Б.Хрупович, З.Флінта, Л.Медвідь, Е.Мисько. Фото: Marusya Dumka

 

Мар’яна Максимів, мистецтвознавчиня, розповіла про художників, пов'язаних зі Львовом, середини 20 сторіччя. Мистецька культура Львова нового зразка формується з початком ХХ століття, під впливом перебудов у всіх сферах життя. Основними рушіями нових віянь стали індустріальний розвиток, естетичні запити населення та поява новітніх технологій у масовому виробництві, містобудуванні, поліграфії. Не останню роль у цьому відігравали промислові та культурні зв’язки між містами. Формування Львова як нового культурного центру відбувалося під впливом різних політичних подій, у тому числі двох Світових війн. На початку ХХ століття у Львові працювало багато художників. Професійну освіту вони здобували не лише у цьому місті, але й у визначних європейських мистецьких закладах. Серед особливостей розвитку мистецтва та культури загалом, відзначимо формування багатьох мистецьких угрупувань, товариств, спілок, які у свою чергу видавали спеціалізовану літературу та періодику(журнали, газети, вісники, альманахи та ін.). Також проводилися безліч мистецьких заходів, зокрема виставок, у тому числі міжнародних. Львів приваблював різні мистецькі середовища можливістю творчої реалізації, налагодженням професійних зав’язків у різних профколах. Вагому роль у формуванні замовлень, творчому та кар’єрному зростанню художників відігравав Митрополит Андрей Шептицький. Тісними та плідними були міждисциплінарні культурні зв’язки між художниками, скульпторами, архітекторами, духовенством, музикантами, письменниками, видавцями та ін., престижним вважалося відвідування багатьох мистецьких заходів. У такому насиченому мистецькому середовищі виховувалося та розвивалося велика кількість геніїв у музиці, мистецтві, літературі та театрі. У ХХ столітті постать Станіслава Людкевича не залишала байдужим нікого ні критиків, ні газетярів, ні мистецтвознавців, ні, тим більше митців, тому часто зустрічаємо дружні шаржі (здебільшого Едварда Козака)на нього та його постановки у тодішній пресі. Проте, не тільки шаржі, а й живописні, графічні та скульптурні портрети зберегли для нашого покоління натхненне обличчя великого генія Станіслава Пилиповича Людкевича. Співпраця композитора із деякими митцями була надзвичайно плідною, так співредактором Артистичного вісника був Іван Труш. У різний час портрети композитора створювали Г.Смольський. М. Паращук, В. Касіян, М. Шандуренко, Б.Хрупович, З.Флінта, Л.Медвідь, Е.Мисько. Фото: Marusya Dumka

 

Мар’яна Максимів, мистецтвознавчиня, розповіла про художників, пов'язаних зі Львовом, середини 20 сторіччя. Мистецька культура Львова нового зразка формується з початком ХХ століття, під впливом перебудов у всіх сферах життя. Основними рушіями нових віянь стали індустріальний розвиток, естетичні запити населення та поява новітніх технологій у масовому виробництві, містобудуванні, поліграфії. Не останню роль у цьому відігравали промислові та культурні зв’язки між містами. Формування Львова як нового культурного центру відбувалося під впливом різних політичних подій, у тому числі двох Світових війн. На початку ХХ століття у Львові працювало багато художників. Професійну освіту вони здобували не лише у цьому місті, але й у визначних європейських мистецьких закладах. Серед особливостей розвитку мистецтва та культури загалом, відзначимо формування багатьох мистецьких угрупувань, товариств, спілок, які у свою чергу видавали спеціалізовану літературу та періодику(журнали, газети, вісники, альманахи та ін.). Також проводилися безліч мистецьких заходів, зокрема виставок, у тому числі міжнародних. Львів приваблював різні мистецькі середовища можливістю творчої реалізації, налагодженням професійних зав’язків у різних профколах. Вагому роль у формуванні замовлень, творчому та кар’єрному зростанню художників відігравав Митрополит Андрей Шептицький. Тісними та плідними були міждисциплінарні культурні зв’язки між художниками, скульпторами, архітекторами, духовенством, музикантами, письменниками, видавцями та ін., престижним вважалося відвідування багатьох мистецьких заходів. У такому насиченому мистецькому середовищі виховувалося та розвивалося велика кількість геніїв у музиці, мистецтві, літературі та театрі. У ХХ столітті постать Станіслава Людкевича не залишала байдужим нікого ні критиків, ні газетярів, ні мистецтвознавців, ні, тим більше митців, тому часто зустрічаємо дружні шаржі (здебільшого Едварда Козака)на нього та його постановки у тодішній пресі. Проте, не тільки шаржі, а й живописні, графічні та скульптурні портрети зберегли для нашого покоління натхненне обличчя великого генія Станіслава Пилиповича Людкевича. Співпраця композитора із деякими митцями була надзвичайно плідною, так співредактором Артистичного вісника був Іван Труш. У різний час портрети композитора створювали Г.Смольський. М. Паращук, В. Касіян, М. Шандуренко, Б.Хрупович, З.Флінта, Л.Медвідь, Е.Мисько. Фото: Marusya Dumka

 

Лекторка Мар’яна Максимів

 

Мистецька культура Львова нового зразка формується з початком ХХ століття, під впливом перебудов у всіх сферах життя. Основними рушіями нових віянь стали індустріальний розвиток, естетичні запити населення та поява новітніх технологій у масовому виробництві, містобудуванні, поліграфії. Не останню роль у цьому відігравали промислові та культурні зв’язки між містами. Формування Львова як нового культурного центру відбувалося під впливом різних політичних подій, у тому числі двох Світових війн.

На початку ХХ століття у Львові працювало багато художників. Професійну освіту вони здобували не лише у цьому місті, але й у визначних європейських мистецьких закладах. Серед особливостей розвитку мистецтва та культури загалом, відзначимо формування багатьох мистецьких угрупувань, товариств, спілок, які у свою чергу видавали спеціалізовану літературу та періодику(журнали, газети, вісники, альманахи та ін.). Також проводилися безліч мистецьких заходів, зокрема виставок, у тому числі міжнародних.

Львів приваблював різні мистецькі середовища можливістю творчої реалізації, налагодженням професійних зав’язків у різних профколах. Вагому роль у формуванні замовлень, творчому та кар’єрному зростанню художників відігравав Митрополит Андрей Шептицький.

Тісними та плідними були міждисциплінарні культурні зв’язки між художниками, скульпторами, архітекторами, духовенством, музикантами, письменниками, видавцями та ін., престижним вважалося відвідування багатьох мистецьких заходів.

У такому насиченому мистецькому середовищі виховувалося та розвивалося велика кількість геніїв у музиці, мистецтві, літературі та театрі.

У ХХ столітті постать Станіслава Людкевича не залишала байдужим нікого ні критиків, ні газетярів, ні мистецтвознавців, ні, тим більше митців, тому часто зустрічаємо дружні шаржі (здебільшого Едварда Козака)на нього та його постановки у тодішній пресі. Проте, не тільки шаржі, а й живописні, графічні та скульптурні портрети зберегли для нашого покоління натхненне обличчя великого генія Станіслава Пилиповича Людкевича.

Співпраця композитора із деякими митцями була надзвичайно плідною, так співредактором Артистичного вісника був Іван Труш. У різний час портрети композитора створювали Г.Смольський. М. Паращук, В. Касіян, М. Шандуренко, Б.Хрупович, З.Флінта, Л.Медвідь, Е.Мисько.

План лекції:

1. Мистецтво Львова початку 20 ст.( творчі тандеми, мистецькі товариства, видатні постаті)

2. Станіслав Людкевич у згадках мистецтвознавців, портретах та шаржах.

 

Фото: Марія Миколайчук

Мар’яна Максимів, мистецтвознавчиня, розповіла про художників, пов'язаних зі Львовом, середини 20 сторіччя. Мистецька культура Львова нового зразка формується з початком ХХ століття, під впливом перебудов у всіх сферах життя. Основними рушіями нових віянь стали індустріальний розвиток, естетичні запити населення та поява новітніх технологій у масовому виробництві, містобудуванні, поліграфії. Не останню роль у цьому відігравали промислові та культурні зв’язки між містами. Формування Львова як нового культурного центру відбувалося під впливом різних політичних подій, у тому числі двох Світових війн. На початку ХХ століття у Львові працювало багато художників. Професійну освіту вони здобували не лише у цьому місті, але й у визначних європейських мистецьких закладах. Серед особливостей розвитку мистецтва та культури загалом, відзначимо формування багатьох мистецьких угрупувань, товариств, спілок, які у свою чергу видавали спеціалізовану літературу та періодику(журнали, газети, вісники, альманахи та ін.). Також проводилися безліч мистецьких заходів, зокрема виставок, у тому числі міжнародних. Львів приваблював різні мистецькі середовища можливістю творчої реалізації, налагодженням професійних зав’язків у різних профколах. Вагому роль у формуванні замовлень, творчому та кар’єрному зростанню художників відігравав Митрополит Андрей Шептицький. Тісними та плідними були міждисциплінарні культурні зв’язки між художниками, скульпторами, архітекторами, духовенством, музикантами, письменниками, видавцями та ін., престижним вважалося відвідування багатьох мистецьких заходів. У такому насиченому мистецькому середовищі виховувалося та розвивалося велика кількість геніїв у музиці, мистецтві, літературі та театрі. У ХХ столітті постать Станіслава Людкевича не залишала байдужим нікого ні критиків, ні газетярів, ні мистецтвознавців, ні, тим більше митців, тому часто зустрічаємо дружні шаржі (здебільшого Едварда Козака)на нього та його постановки у тодішній пресі. Проте, не тільки шаржі, а й живописні, графічні та скульптурні портрети зберегли для нашого покоління натхненне обличчя великого генія Станіслава Пилиповича Людкевича. Співпраця композитора із деякими митцями була надзвичайно плідною, так співредактором Артистичного вісника був Іван Труш. У різний час портрети композитора створювали Г.Смольський. М. Паращук, В. Касіян, М. Шандуренко, Б.Хрупович, З.Флінта, Л.Медвідь, Е.Мисько. Фото: Оксана Яковина

 

Мар’яна Максимів, мистецтвознавчиня, розповіла про художників, пов'язаних зі Львовом, середини 20 сторіччя. Мистецька культура Львова нового зразка формується з початком ХХ століття, під впливом перебудов у всіх сферах життя. Основними рушіями нових віянь стали індустріальний розвиток, естетичні запити населення та поява новітніх технологій у масовому виробництві, містобудуванні, поліграфії. Не останню роль у цьому відігравали промислові та культурні зв’язки між містами. Формування Львова як нового культурного центру відбувалося під впливом різних політичних подій, у тому числі двох Світових війн. На початку ХХ століття у Львові працювало багато художників. Професійну освіту вони здобували не лише у цьому місті, але й у визначних європейських мистецьких закладах. Серед особливостей розвитку мистецтва та культури загалом, відзначимо формування багатьох мистецьких угрупувань, товариств, спілок, які у свою чергу видавали спеціалізовану літературу та періодику(журнали, газети, вісники, альманахи та ін.). Також проводилися безліч мистецьких заходів, зокрема виставок, у тому числі міжнародних. Львів приваблював різні мистецькі середовища можливістю творчої реалізації, налагодженням професійних зав’язків у різних профколах. Вагому роль у формуванні замовлень, творчому та кар’єрному зростанню художників відігравав Митрополит Андрей Шептицький. Тісними та плідними були міждисциплінарні культурні зв’язки між художниками, скульпторами, архітекторами, духовенством, музикантами, письменниками, видавцями та ін., престижним вважалося відвідування багатьох мистецьких заходів. У такому насиченому мистецькому середовищі виховувалося та розвивалося велика кількість геніїв у музиці, мистецтві, літературі та театрі. У ХХ столітті постать Станіслава Людкевича не залишала байдужим нікого ні критиків, ні газетярів, ні мистецтвознавців, ні, тим більше митців, тому часто зустрічаємо дружні шаржі (здебільшого Едварда Козака)на нього та його постановки у тодішній пресі. Проте, не тільки шаржі, а й живописні, графічні та скульптурні портрети зберегли для нашого покоління натхненне обличчя великого генія Станіслава Пилиповича Людкевича. Співпраця композитора із деякими митцями була надзвичайно плідною, так співредактором Артистичного вісника був Іван Труш. У різний час портрети композитора створювали Г.Смольський. М. Паращук, В. Касіян, М. Шандуренко, Б.Хрупович, З.Флінта, Л.Медвідь, Е.Мисько. Фото: Marusya Dumka

 

Лекторка Мар’яна Максимів

 

Мистецька культура Львова нового зразка формується з початком ХХ століття, під впливом перебудов у всіх сферах життя. Основними рушіями нових віянь стали індустріальний розвиток, естетичні запити населення та поява новітніх технологій у масовому виробництві, містобудуванні, поліграфії. Не останню роль у цьому відігравали промислові та культурні зв’язки між містами. Формування Львова як нового культурного центру відбувалося під впливом різних політичних подій, у тому числі двох Світових війн.

На початку ХХ століття у Львові працювало багато художників. Професійну освіту вони здобували не лише у цьому місті, але й у визначних європейських мистецьких закладах. Серед особливостей розвитку мистецтва та культури загалом, відзначимо формування багатьох мистецьких угрупувань, товариств, спілок, які у свою чергу видавали спеціалізовану літературу та періодику(журнали, газети, вісники, альманахи та ін.). Також проводилися безліч мистецьких заходів, зокрема виставок, у тому числі міжнародних.

Львів приваблював різні мистецькі середовища можливістю творчої реалізації, налагодженням професійних зав’язків у різних профколах. Вагому роль у формуванні замовлень, творчому та кар’єрному зростанню художників відігравав Митрополит Андрей Шептицький.

Тісними та плідними були міждисциплінарні культурні зв’язки між художниками, скульпторами, архітекторами, духовенством, музикантами, письменниками, видавцями та ін., престижним вважалося відвідування багатьох мистецьких заходів.

У такому насиченому мистецькому середовищі виховувалося та розвивалося велика кількість геніїв у музиці, мистецтві, літературі та театрі.

У ХХ столітті постать Станіслава Людкевича не залишала байдужим нікого ні критиків, ні газетярів, ні мистецтвознавців, ні, тим більше митців, тому часто зустрічаємо дружні шаржі (здебільшого Едварда Козака)на нього та його постановки у тодішній пресі. Проте, не тільки шаржі, а й живописні, графічні та скульптурні портрети зберегли для нашого покоління натхненне обличчя великого генія Станіслава Пилиповича Людкевича.

Співпраця композитора із деякими митцями була надзвичайно плідною, так співредактором Артистичного вісника був Іван Труш. У різний час портрети композитора створювали Г.Смольський. М. Паращук, В. Касіян, М. Шандуренко, Б.Хрупович, З.Флінта, Л.Медвідь, Е.Мисько.

План лекції:

1. Мистецтво Львова початку 20 ст.( творчі тандеми, мистецькі товариства, видатні постаті)

2. Станіслав Людкевич у згадках мистецтвознавців, портретах та шаржах.

 

Фото: Марія Миколайчук

Лекторка Мар’яна Максимів

 

Мистецька культура Львова нового зразка формується з початком ХХ століття, під впливом перебудов у всіх сферах життя. Основними рушіями нових віянь стали індустріальний розвиток, естетичні запити населення та поява новітніх технологій у масовому виробництві, містобудуванні, поліграфії. Не останню роль у цьому відігравали промислові та культурні зв’язки між містами. Формування Львова як нового культурного центру відбувалося під впливом різних політичних подій, у тому числі двох Світових війн.

На початку ХХ століття у Львові працювало багато художників. Професійну освіту вони здобували не лише у цьому місті, але й у визначних європейських мистецьких закладах. Серед особливостей розвитку мистецтва та культури загалом, відзначимо формування багатьох мистецьких угрупувань, товариств, спілок, які у свою чергу видавали спеціалізовану літературу та періодику(журнали, газети, вісники, альманахи та ін.). Також проводилися безліч мистецьких заходів, зокрема виставок, у тому числі міжнародних.

Львів приваблював різні мистецькі середовища можливістю творчої реалізації, налагодженням професійних зав’язків у різних профколах. Вагому роль у формуванні замовлень, творчому та кар’єрному зростанню художників відігравав Митрополит Андрей Шептицький.

Тісними та плідними були міждисциплінарні культурні зв’язки між художниками, скульпторами, архітекторами, духовенством, музикантами, письменниками, видавцями та ін., престижним вважалося відвідування багатьох мистецьких заходів.

У такому насиченому мистецькому середовищі виховувалося та розвивалося велика кількість геніїв у музиці, мистецтві, літературі та театрі.

У ХХ столітті постать Станіслава Людкевича не залишала байдужим нікого ні критиків, ні газетярів, ні мистецтвознавців, ні, тим більше митців, тому часто зустрічаємо дружні шаржі (здебільшого Едварда Козака)на нього та його постановки у тодішній пресі. Проте, не тільки шаржі, а й живописні, графічні та скульптурні портрети зберегли для нашого покоління натхненне обличчя великого генія Станіслава Пилиповича Людкевича.

Співпраця композитора із деякими митцями була надзвичайно плідною, так співредактором Артистичного вісника був Іван Труш. У різний час портрети композитора створювали Г.Смольський. М. Паращук, В. Касіян, М. Шандуренко, Б.Хрупович, З.Флінта, Л.Медвідь, Е.Мисько.

План лекції:

1. Мистецтво Львова початку 20 ст.( творчі тандеми, мистецькі товариства, видатні постаті)

2. Станіслав Людкевич у згадках мистецтвознавців, портретах та шаржах.

 

Фото: Марія Миколайчук

Мар’яна Максимів, мистецтвознавчиня, розповіла про художників, пов'язаних зі Львовом, середини 20 сторіччя. Мистецька культура Львова нового зразка формується з початком ХХ століття, під впливом перебудов у всіх сферах життя. Основними рушіями нових віянь стали індустріальний розвиток, естетичні запити населення та поява новітніх технологій у масовому виробництві, містобудуванні, поліграфії. Не останню роль у цьому відігравали промислові та культурні зв’язки між містами. Формування Львова як нового культурного центру відбувалося під впливом різних політичних подій, у тому числі двох Світових війн. На початку ХХ століття у Львові працювало багато художників. Професійну освіту вони здобували не лише у цьому місті, але й у визначних європейських мистецьких закладах. Серед особливостей розвитку мистецтва та культури загалом, відзначимо формування багатьох мистецьких угрупувань, товариств, спілок, які у свою чергу видавали спеціалізовану літературу та періодику(журнали, газети, вісники, альманахи та ін.). Також проводилися безліч мистецьких заходів, зокрема виставок, у тому числі міжнародних. Львів приваблював різні мистецькі середовища можливістю творчої реалізації, налагодженням професійних зав’язків у різних профколах. Вагому роль у формуванні замовлень, творчому та кар’єрному зростанню художників відігравав Митрополит Андрей Шептицький. Тісними та плідними були міждисциплінарні культурні зв’язки між художниками, скульпторами, архітекторами, духовенством, музикантами, письменниками, видавцями та ін., престижним вважалося відвідування багатьох мистецьких заходів. У такому насиченому мистецькому середовищі виховувалося та розвивалося велика кількість геніїв у музиці, мистецтві, літературі та театрі. У ХХ столітті постать Станіслава Людкевича не залишала байдужим нікого ні критиків, ні газетярів, ні мистецтвознавців, ні, тим більше митців, тому часто зустрічаємо дружні шаржі (здебільшого Едварда Козака)на нього та його постановки у тодішній пресі. Проте, не тільки шаржі, а й живописні, графічні та скульптурні портрети зберегли для нашого покоління натхненне обличчя великого генія Станіслава Пилиповича Людкевича. Співпраця композитора із деякими митцями була надзвичайно плідною, так співредактором Артистичного вісника був Іван Труш. У різний час портрети композитора створювали Г.Смольський. М. Паращук, В. Касіян, М. Шандуренко, Б.Хрупович, З.Флінта, Л.Медвідь, Е.Мисько. Фото: Оксана Яковина

 

Мар’яна Максимів, мистецтвознавчиня, розповіла про художників, пов'язаних зі Львовом, середини 20 сторіччя. Мистецька культура Львова нового зразка формується з початком ХХ століття, під впливом перебудов у всіх сферах життя. Основними рушіями нових віянь стали індустріальний розвиток, естетичні запити населення та поява новітніх технологій у масовому виробництві, містобудуванні, поліграфії. Не останню роль у цьому відігравали промислові та культурні зв’язки між містами. Формування Львова як нового культурного центру відбувалося під впливом різних політичних подій, у тому числі двох Світових війн. На початку ХХ століття у Львові працювало багато художників. Професійну освіту вони здобували не лише у цьому місті, але й у визначних європейських мистецьких закладах. Серед особливостей розвитку мистецтва та культури загалом, відзначимо формування багатьох мистецьких угрупувань, товариств, спілок, які у свою чергу видавали спеціалізовану літературу та періодику(журнали, газети, вісники, альманахи та ін.). Також проводилися безліч мистецьких заходів, зокрема виставок, у тому числі міжнародних. Львів приваблював різні мистецькі середовища можливістю творчої реалізації, налагодженням професійних зав’язків у різних профколах. Вагому роль у формуванні замовлень, творчому та кар’єрному зростанню художників відігравав Митрополит Андрей Шептицький. Тісними та плідними були міждисциплінарні культурні зв’язки між художниками, скульпторами, архітекторами, духовенством, музикантами, письменниками, видавцями та ін., престижним вважалося відвідування багатьох мистецьких заходів. У такому насиченому мистецькому середовищі виховувалося та розвивалося велика кількість геніїв у музиці, мистецтві, літературі та театрі. У ХХ столітті постать Станіслава Людкевича не залишала байдужим нікого ні критиків, ні газетярів, ні мистецтвознавців, ні, тим більше митців, тому часто зустрічаємо дружні шаржі (здебільшого Едварда Козака)на нього та його постановки у тодішній пресі. Проте, не тільки шаржі, а й живописні, графічні та скульптурні портрети зберегли для нашого покоління натхненне обличчя великого генія Станіслава Пилиповича Людкевича. Співпраця композитора із деякими митцями була надзвичайно плідною, так співредактором Артистичного вісника був Іван Труш. У різний час портрети композитора створювали Г.Смольський. М. Паращук, В. Касіян, М. Шандуренко, Б.Хрупович, З.Флінта, Л.Медвідь, Е.Мисько. Фото: Marusya Dumka

 

Мар’яна Максимів, мистецтвознавчиня, розповіла про художників, пов'язаних зі Львовом, середини 20 сторіччя. Мистецька культура Львова нового зразка формується з початком ХХ століття, під впливом перебудов у всіх сферах життя. Основними рушіями нових віянь стали індустріальний розвиток, естетичні запити населення та поява новітніх технологій у масовому виробництві, містобудуванні, поліграфії. Не останню роль у цьому відігравали промислові та культурні зв’язки між містами. Формування Львова як нового культурного центру відбувалося під впливом різних політичних подій, у тому числі двох Світових війн. На початку ХХ століття у Львові працювало багато художників. Професійну освіту вони здобували не лише у цьому місті, але й у визначних європейських мистецьких закладах. Серед особливостей розвитку мистецтва та культури загалом, відзначимо формування багатьох мистецьких угрупувань, товариств, спілок, які у свою чергу видавали спеціалізовану літературу та періодику(журнали, газети, вісники, альманахи та ін.). Також проводилися безліч мистецьких заходів, зокрема виставок, у тому числі міжнародних. Львів приваблював різні мистецькі середовища можливістю творчої реалізації, налагодженням професійних зав’язків у різних профколах. Вагому роль у формуванні замовлень, творчому та кар’єрному зростанню художників відігравав Митрополит Андрей Шептицький. Тісними та плідними були міждисциплінарні культурні зв’язки між художниками, скульпторами, архітекторами, духовенством, музикантами, письменниками, видавцями та ін., престижним вважалося відвідування багатьох мистецьких заходів. У такому насиченому мистецькому середовищі виховувалося та розвивалося велика кількість геніїв у музиці, мистецтві, літературі та театрі. У ХХ столітті постать Станіслава Людкевича не залишала байдужим нікого ні критиків, ні газетярів, ні мистецтвознавців, ні, тим більше митців, тому часто зустрічаємо дружні шаржі (здебільшого Едварда Козака)на нього та його постановки у тодішній пресі. Проте, не тільки шаржі, а й живописні, графічні та скульптурні портрети зберегли для нашого покоління натхненне обличчя великого генія Станіслава Пилиповича Людкевича. Співпраця композитора із деякими митцями була надзвичайно плідною, так співредактором Артистичного вісника був Іван Труш. У різний час портрети композитора створювали Г.Смольський. М. Паращук, В. Касіян, М. Шандуренко, Б.Хрупович, З.Флінта, Л.Медвідь, Е.Мисько. Фото: Marusya Dumka

 

Лекторка Мар’яна Максимів

 

Мистецька культура Львова нового зразка формується з початком ХХ століття, під впливом перебудов у всіх сферах життя. Основними рушіями нових віянь стали індустріальний розвиток, естетичні запити населення та поява новітніх технологій у масовому виробництві, містобудуванні, поліграфії. Не останню роль у цьому відігравали промислові та культурні зв’язки між містами. Формування Львова як нового культурного центру відбувалося під впливом різних політичних подій, у тому числі двох Світових війн.

На початку ХХ століття у Львові працювало багато художників. Професійну освіту вони здобували не лише у цьому місті, але й у визначних європейських мистецьких закладах. Серед особливостей розвитку мистецтва та культури загалом, відзначимо формування багатьох мистецьких угрупувань, товариств, спілок, які у свою чергу видавали спеціалізовану літературу та періодику(журнали, газети, вісники, альманахи та ін.). Також проводилися безліч мистецьких заходів, зокрема виставок, у тому числі міжнародних.

Львів приваблював різні мистецькі середовища можливістю творчої реалізації, налагодженням професійних зав’язків у різних профколах. Вагому роль у формуванні замовлень, творчому та кар’єрному зростанню художників відігравав Митрополит Андрей Шептицький.

Тісними та плідними були міждисциплінарні культурні зв’язки між художниками, скульпторами, архітекторами, духовенством, музикантами, письменниками, видавцями та ін., престижним вважалося відвідування багатьох мистецьких заходів.

У такому насиченому мистецькому середовищі виховувалося та розвивалося велика кількість геніїв у музиці, мистецтві, літературі та театрі.

У ХХ столітті постать Станіслава Людкевича не залишала байдужим нікого ні критиків, ні газетярів, ні мистецтвознавців, ні, тим більше митців, тому часто зустрічаємо дружні шаржі (здебільшого Едварда Козака)на нього та його постановки у тодішній пресі. Проте, не тільки шаржі, а й живописні, графічні та скульптурні портрети зберегли для нашого покоління натхненне обличчя великого генія Станіслава Пилиповича Людкевича.

Співпраця композитора із деякими митцями була надзвичайно плідною, так співредактором Артистичного вісника був Іван Труш. У різний час портрети композитора створювали Г.Смольський. М. Паращук, В. Касіян, М. Шандуренко, Б.Хрупович, З.Флінта, Л.Медвідь, Е.Мисько.

План лекції:

1. Мистецтво Львова початку 20 ст.( творчі тандеми, мистецькі товариства, видатні постаті)

2. Станіслав Людкевич у згадках мистецтвознавців, портретах та шаржах.

 

Фото: Марія Миколайчук

Мар’яна Максимів, мистецтвознавчиня, розповіла про художників, пов'язаних зі Львовом, середини 20 сторіччя. Мистецька культура Львова нового зразка формується з початком ХХ століття, під впливом перебудов у всіх сферах життя. Основними рушіями нових віянь стали індустріальний розвиток, естетичні запити населення та поява новітніх технологій у масовому виробництві, містобудуванні, поліграфії. Не останню роль у цьому відігравали промислові та культурні зв’язки між містами. Формування Львова як нового культурного центру відбувалося під впливом різних політичних подій, у тому числі двох Світових війн. На початку ХХ століття у Львові працювало багато художників. Професійну освіту вони здобували не лише у цьому місті, але й у визначних європейських мистецьких закладах. Серед особливостей розвитку мистецтва та культури загалом, відзначимо формування багатьох мистецьких угрупувань, товариств, спілок, які у свою чергу видавали спеціалізовану літературу та періодику(журнали, газети, вісники, альманахи та ін.). Також проводилися безліч мистецьких заходів, зокрема виставок, у тому числі міжнародних. Львів приваблював різні мистецькі середовища можливістю творчої реалізації, налагодженням професійних зав’язків у різних профколах. Вагому роль у формуванні замовлень, творчому та кар’єрному зростанню художників відігравав Митрополит Андрей Шептицький. Тісними та плідними були міждисциплінарні культурні зв’язки між художниками, скульпторами, архітекторами, духовенством, музикантами, письменниками, видавцями та ін., престижним вважалося відвідування багатьох мистецьких заходів. У такому насиченому мистецькому середовищі виховувалося та розвивалося велика кількість геніїв у музиці, мистецтві, літературі та театрі. У ХХ столітті постать Станіслава Людкевича не залишала байдужим нікого ні критиків, ні газетярів, ні мистецтвознавців, ні, тим більше митців, тому часто зустрічаємо дружні шаржі (здебільшого Едварда Козака)на нього та його постановки у тодішній пресі. Проте, не тільки шаржі, а й живописні, графічні та скульптурні портрети зберегли для нашого покоління натхненне обличчя великого генія Станіслава Пилиповича Людкевича. Співпраця композитора із деякими митцями була надзвичайно плідною, так співредактором Артистичного вісника був Іван Труш. У різний час портрети композитора створювали Г.Смольський. М. Паращук, В. Касіян, М. Шандуренко, Б.Хрупович, З.Флінта, Л.Медвідь, Е.Мисько. Фото: Оксана Яковина

 

Мар’яна Максимів, мистецтвознавчиня, розповіла про художників, пов'язаних зі Львовом, середини 20 сторіччя. Мистецька культура Львова нового зразка формується з початком ХХ століття, під впливом перебудов у всіх сферах життя. Основними рушіями нових віянь стали індустріальний розвиток, естетичні запити населення та поява новітніх технологій у масовому виробництві, містобудуванні, поліграфії. Не останню роль у цьому відігравали промислові та культурні зв’язки між містами. Формування Львова як нового культурного центру відбувалося під впливом різних політичних подій, у тому числі двох Світових війн. На початку ХХ століття у Львові працювало багато художників. Професійну освіту вони здобували не лише у цьому місті, але й у визначних європейських мистецьких закладах. Серед особливостей розвитку мистецтва та культури загалом, відзначимо формування багатьох мистецьких угрупувань, товариств, спілок, які у свою чергу видавали спеціалізовану літературу та періодику(журнали, газети, вісники, альманахи та ін.). Також проводилися безліч мистецьких заходів, зокрема виставок, у тому числі міжнародних. Львів приваблював різні мистецькі середовища можливістю творчої реалізації, налагодженням професійних зав’язків у різних профколах. Вагому роль у формуванні замовлень, творчому та кар’єрному зростанню художників відігравав Митрополит Андрей Шептицький. Тісними та плідними були міждисциплінарні культурні зв’язки між художниками, скульпторами, архітекторами, духовенством, музикантами, письменниками, видавцями та ін., престижним вважалося відвідування багатьох мистецьких заходів. У такому насиченому мистецькому середовищі виховувалося та розвивалося велика кількість геніїв у музиці, мистецтві, літературі та театрі. У ХХ столітті постать Станіслава Людкевича не залишала байдужим нікого ні критиків, ні газетярів, ні мистецтвознавців, ні, тим більше митців, тому часто зустрічаємо дружні шаржі (здебільшого Едварда Козака)на нього та його постановки у тодішній пресі. Проте, не тільки шаржі, а й живописні, графічні та скульптурні портрети зберегли для нашого покоління натхненне обличчя великого генія Станіслава Пилиповича Людкевича. Співпраця композитора із деякими митцями була надзвичайно плідною, так співредактором Артистичного вісника був Іван Труш. У різний час портрети композитора створювали Г.Смольський. М. Паращук, В. Касіян, М. Шандуренко, Б.Хрупович, З.Флінта, Л.Медвідь, Е.Мисько. Фото: Оксана Яковина

 

Мар’яна Максимів, мистецтвознавчиня, розповіла про художників, пов'язаних зі Львовом, середини 20 сторіччя. Мистецька культура Львова нового зразка формується з початком ХХ століття, під впливом перебудов у всіх сферах життя. Основними рушіями нових віянь стали індустріальний розвиток, естетичні запити населення та поява новітніх технологій у масовому виробництві, містобудуванні, поліграфії. Не останню роль у цьому відігравали промислові та культурні зв’язки між містами. Формування Львова як нового культурного центру відбувалося під впливом різних політичних подій, у тому числі двох Світових війн. На початку ХХ століття у Львові працювало багато художників. Професійну освіту вони здобували не лише у цьому місті, але й у визначних європейських мистецьких закладах. Серед особливостей розвитку мистецтва та культури загалом, відзначимо формування багатьох мистецьких угрупувань, товариств, спілок, які у свою чергу видавали спеціалізовану літературу та періодику(журнали, газети, вісники, альманахи та ін.). Також проводилися безліч мистецьких заходів, зокрема виставок, у тому числі міжнародних. Львів приваблював різні мистецькі середовища можливістю творчої реалізації, налагодженням професійних зав’язків у різних профколах. Вагому роль у формуванні замовлень, творчому та кар’єрному зростанню художників відігравав Митрополит Андрей Шептицький. Тісними та плідними були міждисциплінарні культурні зв’язки між художниками, скульпторами, архітекторами, духовенством, музикантами, письменниками, видавцями та ін., престижним вважалося відвідування багатьох мистецьких заходів. У такому насиченому мистецькому середовищі виховувалося та розвивалося велика кількість геніїв у музиці, мистецтві, літературі та театрі. У ХХ столітті постать Станіслава Людкевича не залишала байдужим нікого ні критиків, ні газетярів, ні мистецтвознавців, ні, тим більше митців, тому часто зустрічаємо дружні шаржі (здебільшого Едварда Козака)на нього та його постановки у тодішній пресі. Проте, не тільки шаржі, а й живописні, графічні та скульптурні портрети зберегли для нашого покоління натхненне обличчя великого генія Станіслава Пилиповича Людкевича. Співпраця композитора із деякими митцями була надзвичайно плідною, так співредактором Артистичного вісника був Іван Труш. У різний час портрети композитора створювали Г.Смольський. М. Паращук, В. Касіян, М. Шандуренко, Б.Хрупович, З.Флінта, Л.Медвідь, Е.Мисько. Фото: Marusya Dumka

 

Мар’яна Максимів, мистецтвознавчиня, розповіла про художників, пов'язаних зі Львовом, середини 20 сторіччя. Мистецька культура Львова нового зразка формується з початком ХХ століття, під впливом перебудов у всіх сферах життя. Основними рушіями нових віянь стали індустріальний розвиток, естетичні запити населення та поява новітніх технологій у масовому виробництві, містобудуванні, поліграфії. Не останню роль у цьому відігравали промислові та культурні зв’язки між містами. Формування Львова як нового культурного центру відбувалося під впливом різних політичних подій, у тому числі двох Світових війн. На початку ХХ століття у Львові працювало багато художників. Професійну освіту вони здобували не лише у цьому місті, але й у визначних європейських мистецьких закладах. Серед особливостей розвитку мистецтва та культури загалом, відзначимо формування багатьох мистецьких угрупувань, товариств, спілок, які у свою чергу видавали спеціалізовану літературу та періодику(журнали, газети, вісники, альманахи та ін.). Також проводилися безліч мистецьких заходів, зокрема виставок, у тому числі міжнародних. Львів приваблював різні мистецькі середовища можливістю творчої реалізації, налагодженням професійних зав’язків у різних профколах. Вагому роль у формуванні замовлень, творчому та кар’єрному зростанню художників відігравав Митрополит Андрей Шептицький. Тісними та плідними були міждисциплінарні культурні зв’язки між художниками, скульпторами, архітекторами, духовенством, музикантами, письменниками, видавцями та ін., престижним вважалося відвідування багатьох мистецьких заходів. У такому насиченому мистецькому середовищі виховувалося та розвивалося велика кількість геніїв у музиці, мистецтві, літературі та театрі. У ХХ столітті постать Станіслава Людкевича не залишала байдужим нікого ні критиків, ні газетярів, ні мистецтвознавців, ні, тим більше митців, тому часто зустрічаємо дружні шаржі (здебільшого Едварда Козака)на нього та його постановки у тодішній пресі. Проте, не тільки шаржі, а й живописні, графічні та скульптурні портрети зберегли для нашого покоління натхненне обличчя великого генія Станіслава Пилиповича Людкевича. Співпраця композитора із деякими митцями була надзвичайно плідною, так співредактором Артистичного вісника був Іван Труш. У різний час портрети композитора створювали Г.Смольський. М. Паращук, В. Касіян, М. Шандуренко, Б.Хрупович, З.Флінта, Л.Медвідь, Е.Мисько. Фото: Marusya Dumka

 

Мар’яна Максимів, мистецтвознавчиня, розповіла про художників, пов'язаних зі Львовом, середини 20 сторіччя. Мистецька культура Львова нового зразка формується з початком ХХ століття, під впливом перебудов у всіх сферах життя. Основними рушіями нових віянь стали індустріальний розвиток, естетичні запити населення та поява новітніх технологій у масовому виробництві, містобудуванні, поліграфії. Не останню роль у цьому відігравали промислові та культурні зв’язки між містами. Формування Львова як нового культурного центру відбувалося під впливом різних політичних подій, у тому числі двох Світових війн. На початку ХХ століття у Львові працювало багато художників. Професійну освіту вони здобували не лише у цьому місті, але й у визначних європейських мистецьких закладах. Серед особливостей розвитку мистецтва та культури загалом, відзначимо формування багатьох мистецьких угрупувань, товариств, спілок, які у свою чергу видавали спеціалізовану літературу та періодику(журнали, газети, вісники, альманахи та ін.). Також проводилися безліч мистецьких заходів, зокрема виставок, у тому числі міжнародних. Львів приваблював різні мистецькі середовища можливістю творчої реалізації, налагодженням професійних зав’язків у різних профколах. Вагому роль у формуванні замовлень, творчому та кар’єрному зростанню художників відігравав Митрополит Андрей Шептицький. Тісними та плідними були міждисциплінарні культурні зв’язки між художниками, скульпторами, архітекторами, духовенством, музикантами, письменниками, видавцями та ін., престижним вважалося відвідування багатьох мистецьких заходів. У такому насиченому мистецькому середовищі виховувалося та розвивалося велика кількість геніїв у музиці, мистецтві, літературі та театрі. У ХХ столітті постать Станіслава Людкевича не залишала байдужим нікого ні критиків, ні газетярів, ні мистецтвознавців, ні, тим більше митців, тому часто зустрічаємо дружні шаржі (здебільшого Едварда Козака)на нього та його постановки у тодішній пресі. Проте, не тільки шаржі, а й живописні, графічні та скульптурні портрети зберегли для нашого покоління натхненне обличчя великого генія Станіслава Пилиповича Людкевича. Співпраця композитора із деякими митцями була надзвичайно плідною, так співредактором Артистичного вісника був Іван Труш. У різний час портрети композитора створювали Г.Смольський. М. Паращук, В. Касіян, М. Шандуренко, Б.Хрупович, З.Флінта, Л.Медвідь, Е.Мисько. Фото: Marusya Dumka

 

Мар’яна Максимів, мистецтвознавчиня, розповіла про художників, пов'язаних зі Львовом, середини 20 сторіччя. Мистецька культура Львова нового зразка формується з початком ХХ століття, під впливом перебудов у всіх сферах життя. Основними рушіями нових віянь стали індустріальний розвиток, естетичні запити населення та поява новітніх технологій у масовому виробництві, містобудуванні, поліграфії. Не останню роль у цьому відігравали промислові та культурні зв’язки між містами. Формування Львова як нового культурного центру відбувалося під впливом різних політичних подій, у тому числі двох Світових війн. На початку ХХ століття у Львові працювало багато художників. Професійну освіту вони здобували не лише у цьому місті, але й у визначних європейських мистецьких закладах. Серед особливостей розвитку мистецтва та культури загалом, відзначимо формування багатьох мистецьких угрупувань, товариств, спілок, які у свою чергу видавали спеціалізовану літературу та періодику(журнали, газети, вісники, альманахи та ін.). Також проводилися безліч мистецьких заходів, зокрема виставок, у тому числі міжнародних. Львів приваблював різні мистецькі середовища можливістю творчої реалізації, налагодженням професійних зав’язків у різних профколах. Вагому роль у формуванні замовлень, творчому та кар’єрному зростанню художників відігравав Митрополит Андрей Шептицький. Тісними та плідними були міждисциплінарні культурні зв’язки між художниками, скульпторами, архітекторами, духовенством, музикантами, письменниками, видавцями та ін., престижним вважалося відвідування багатьох мистецьких заходів. У такому насиченому мистецькому середовищі виховувалося та розвивалося велика кількість геніїв у музиці, мистецтві, літературі та театрі. У ХХ столітті постать Станіслава Людкевича не залишала байдужим нікого ні критиків, ні газетярів, ні мистецтвознавців, ні, тим більше митців, тому часто зустрічаємо дружні шаржі (здебільшого Едварда Козака)на нього та його постановки у тодішній пресі. Проте, не тільки шаржі, а й живописні, графічні та скульптурні портрети зберегли для нашого покоління натхненне обличчя великого генія Станіслава Пилиповича Людкевича. Співпраця композитора із деякими митцями була надзвичайно плідною, так співредактором Артистичного вісника був Іван Труш. У різний час портрети композитора створювали Г.Смольський. М. Паращук, В. Касіян, М. Шандуренко, Б.Хрупович, З.Флінта, Л.Медвідь, Е.Мисько. Фото: Оксана Яковина

 

Мар’яна Максимів, мистецтвознавчиня, розповіла про художників, пов'язаних зі Львовом, середини 20 сторіччя. Мистецька культура Львова нового зразка формується з початком ХХ століття, під впливом перебудов у всіх сферах життя. Основними рушіями нових віянь стали індустріальний розвиток, естетичні запити населення та поява новітніх технологій у масовому виробництві, містобудуванні, поліграфії. Не останню роль у цьому відігравали промислові та культурні зв’язки між містами. Формування Львова як нового культурного центру відбувалося під впливом різних політичних подій, у тому числі двох Світових війн. На початку ХХ століття у Львові працювало багато художників. Професійну освіту вони здобували не лише у цьому місті, але й у визначних європейських мистецьких закладах. Серед особливостей розвитку мистецтва та культури загалом, відзначимо формування багатьох мистецьких угрупувань, товариств, спілок, які у свою чергу видавали спеціалізовану літературу та періодику(журнали, газети, вісники, альманахи та ін.). Також проводилися безліч мистецьких заходів, зокрема виставок, у тому числі міжнародних. Львів приваблював різні мистецькі середовища можливістю творчої реалізації, налагодженням професійних зав’язків у різних профколах. Вагому роль у формуванні замовлень, творчому та кар’єрному зростанню художників відігравав Митрополит Андрей Шептицький. Тісними та плідними були міждисциплінарні культурні зв’язки між художниками, скульпторами, архітекторами, духовенством, музикантами, письменниками, видавцями та ін., престижним вважалося відвідування багатьох мистецьких заходів. У такому насиченому мистецькому середовищі виховувалося та розвивалося велика кількість геніїв у музиці, мистецтві, літературі та театрі. У ХХ столітті постать Станіслава Людкевича не залишала байдужим нікого ні критиків, ні газетярів, ні мистецтвознавців, ні, тим більше митців, тому часто зустрічаємо дружні шаржі (здебільшого Едварда Козака)на нього та його постановки у тодішній пресі. Проте, не тільки шаржі, а й живописні, графічні та скульптурні портрети зберегли для нашого покоління натхненне обличчя великого генія Станіслава Пилиповича Людкевича. Співпраця композитора із деякими митцями була надзвичайно плідною, так співредактором Артистичного вісника був Іван Труш. У різний час портрети композитора створювали Г.Смольський. М. Паращук, В. Касіян, М. Шандуренко, Б.Хрупович, З.Флінта, Л.Медвідь, Е.Мисько. Фото: Marusya Dumka

 

Лекторка Мар’яна Максимів

 

Мистецька культура Львова нового зразка формується з початком ХХ століття, під впливом перебудов у всіх сферах життя. Основними рушіями нових віянь стали індустріальний розвиток, естетичні запити населення та поява новітніх технологій у масовому виробництві, містобудуванні, поліграфії. Не останню роль у цьому відігравали промислові та культурні зв’язки між містами. Формування Львова як нового культурного центру відбувалося під впливом різних політичних подій, у тому числі двох Світових війн.

На початку ХХ століття у Львові працювало багато художників. Професійну освіту вони здобували не лише у цьому місті, але й у визначних європейських мистецьких закладах. Серед особливостей розвитку мистецтва та культури загалом, відзначимо формування багатьох мистецьких угрупувань, товариств, спілок, які у свою чергу видавали спеціалізовану літературу та періодику(журнали, газети, вісники, альманахи та ін.). Також проводилися безліч мистецьких заходів, зокрема виставок, у тому числі міжнародних.

Львів приваблював різні мистецькі середовища можливістю творчої реалізації, налагодженням професійних зав’язків у різних профколах. Вагому роль у формуванні замовлень, творчому та кар’єрному зростанню художників відігравав Митрополит Андрей Шептицький.

Тісними та плідними були міждисциплінарні культурні зв’язки між художниками, скульпторами, архітекторами, духовенством, музикантами, письменниками, видавцями та ін., престижним вважалося відвідування багатьох мистецьких заходів.

У такому насиченому мистецькому середовищі виховувалося та розвивалося велика кількість геніїв у музиці, мистецтві, літературі та театрі.

У ХХ столітті постать Станіслава Людкевича не залишала байдужим нікого ні критиків, ні газетярів, ні мистецтвознавців, ні, тим більше митців, тому часто зустрічаємо дружні шаржі (здебільшого Едварда Козака)на нього та його постановки у тодішній пресі. Проте, не тільки шаржі, а й живописні, графічні та скульптурні портрети зберегли для нашого покоління натхненне обличчя великого генія Станіслава Пилиповича Людкевича.

Співпраця композитора із деякими митцями була надзвичайно плідною, так співредактором Артистичного вісника був Іван Труш. У різний час портрети композитора створювали Г.Смольський. М. Паращук, В. Касіян, М. Шандуренко, Б.Хрупович, З.Флінта, Л.Медвідь, Е.Мисько.

План лекції:

1. Мистецтво Львова початку 20 ст.( творчі тандеми, мистецькі товариства, видатні постаті)

2. Станіслав Людкевич у згадках мистецтвознавців, портретах та шаржах.

 

Фото: Марія Миколайчук

Мар’яна Максимів, мистецтвознавчиня, розповіла про художників, пов'язаних зі Львовом, середини 20 сторіччя. Мистецька культура Львова нового зразка формується з початком ХХ століття, під впливом перебудов у всіх сферах життя. Основними рушіями нових віянь стали індустріальний розвиток, естетичні запити населення та поява новітніх технологій у масовому виробництві, містобудуванні, поліграфії. Не останню роль у цьому відігравали промислові та культурні зв’язки між містами. Формування Львова як нового культурного центру відбувалося під впливом різних політичних подій, у тому числі двох Світових війн. На початку ХХ століття у Львові працювало багато художників. Професійну освіту вони здобували не лише у цьому місті, але й у визначних європейських мистецьких закладах. Серед особливостей розвитку мистецтва та культури загалом, відзначимо формування багатьох мистецьких угрупувань, товариств, спілок, які у свою чергу видавали спеціалізовану літературу та періодику(журнали, газети, вісники, альманахи та ін.). Також проводилися безліч мистецьких заходів, зокрема виставок, у тому числі міжнародних. Львів приваблював різні мистецькі середовища можливістю творчої реалізації, налагодженням професійних зав’язків у різних профколах. Вагому роль у формуванні замовлень, творчому та кар’єрному зростанню художників відігравав Митрополит Андрей Шептицький. Тісними та плідними були міждисциплінарні культурні зв’язки між художниками, скульпторами, архітекторами, духовенством, музикантами, письменниками, видавцями та ін., престижним вважалося відвідування багатьох мистецьких заходів. У такому насиченому мистецькому середовищі виховувалося та розвивалося велика кількість геніїв у музиці, мистецтві, літературі та театрі. У ХХ столітті постать Станіслава Людкевича не залишала байдужим нікого ні критиків, ні газетярів, ні мистецтвознавців, ні, тим більше митців, тому часто зустрічаємо дружні шаржі (здебільшого Едварда Козака)на нього та його постановки у тодішній пресі. Проте, не тільки шаржі, а й живописні, графічні та скульптурні портрети зберегли для нашого покоління натхненне обличчя великого генія Станіслава Пилиповича Людкевича. Співпраця композитора із деякими митцями була надзвичайно плідною, так співредактором Артистичного вісника був Іван Труш. У різний час портрети композитора створювали Г.Смольський. М. Паращук, В. Касіян, М. Шандуренко, Б.Хрупович, З.Флінта, Л.Медвідь, Е.Мисько. Фото: Оксана Яковина

 

Лекторка Мар’яна Максимів

 

Мистецька культура Львова нового зразка формується з початком ХХ століття, під впливом перебудов у всіх сферах життя. Основними рушіями нових віянь стали індустріальний розвиток, естетичні запити населення та поява новітніх технологій у масовому виробництві, містобудуванні, поліграфії. Не останню роль у цьому відігравали промислові та культурні зв’язки між містами. Формування Львова як нового культурного центру відбувалося під впливом різних політичних подій, у тому числі двох Світових війн.

На початку ХХ століття у Львові працювало багато художників. Професійну освіту вони здобували не лише у цьому місті, але й у визначних європейських мистецьких закладах. Серед особливостей розвитку мистецтва та культури загалом, відзначимо формування багатьох мистецьких угрупувань, товариств, спілок, які у свою чергу видавали спеціалізовану літературу та періодику(журнали, газети, вісники, альманахи та ін.). Також проводилися безліч мистецьких заходів, зокрема виставок, у тому числі міжнародних.

Львів приваблював різні мистецькі середовища можливістю творчої реалізації, налагодженням професійних зав’язків у різних профколах. Вагому роль у формуванні замовлень, творчому та кар’єрному зростанню художників відігравав Митрополит Андрей Шептицький.

Тісними та плідними були міждисциплінарні культурні зв’язки між художниками, скульпторами, архітекторами, духовенством, музикантами, письменниками, видавцями та ін., престижним вважалося відвідування багатьох мистецьких заходів.

У такому насиченому мистецькому середовищі виховувалося та розвивалося велика кількість геніїв у музиці, мистецтві, літературі та театрі.

У ХХ столітті постать Станіслава Людкевича не залишала байдужим нікого ні критиків, ні газетярів, ні мистецтвознавців, ні, тим більше митців, тому часто зустрічаємо дружні шаржі (здебільшого Едварда Козака)на нього та його постановки у тодішній пресі. Проте, не тільки шаржі, а й живописні, графічні та скульптурні портрети зберегли для нашого покоління натхненне обличчя великого генія Станіслава Пилиповича Людкевича.

Співпраця композитора із деякими митцями була надзвичайно плідною, так співредактором Артистичного вісника був Іван Труш. У різний час портрети композитора створювали Г.Смольський. М. Паращук, В. Касіян, М. Шандуренко, Б.Хрупович, З.Флінта, Л.Медвідь, Е.Мисько.

План лекції:

1. Мистецтво Львова початку 20 ст.( творчі тандеми, мистецькі товариства, видатні постаті)

2. Станіслав Людкевич у згадках мистецтвознавців, портретах та шаржах.

 

Фото: Марія Миколайчук

Мар’яна Максимів, мистецтвознавчиня, розповіла про художників, пов'язаних зі Львовом, середини 20 сторіччя. Мистецька культура Львова нового зразка формується з початком ХХ століття, під впливом перебудов у всіх сферах життя. Основними рушіями нових віянь стали індустріальний розвиток, естетичні запити населення та поява новітніх технологій у масовому виробництві, містобудуванні, поліграфії. Не останню роль у цьому відігравали промислові та культурні зв’язки між містами. Формування Львова як нового культурного центру відбувалося під впливом різних політичних подій, у тому числі двох Світових війн. На початку ХХ століття у Львові працювало багато художників. Професійну освіту вони здобували не лише у цьому місті, але й у визначних європейських мистецьких закладах. Серед особливостей розвитку мистецтва та культури загалом, відзначимо формування багатьох мистецьких угрупувань, товариств, спілок, які у свою чергу видавали спеціалізовану літературу та періодику(журнали, газети, вісники, альманахи та ін.). Також проводилися безліч мистецьких заходів, зокрема виставок, у тому числі міжнародних. Львів приваблював різні мистецькі середовища можливістю творчої реалізації, налагодженням професійних зав’язків у різних профколах. Вагому роль у формуванні замовлень, творчому та кар’єрному зростанню художників відігравав Митрополит Андрей Шептицький. Тісними та плідними були міждисциплінарні культурні зв’язки між художниками, скульпторами, архітекторами, духовенством, музикантами, письменниками, видавцями та ін., престижним вважалося відвідування багатьох мистецьких заходів. У такому насиченому мистецькому середовищі виховувалося та розвивалося велика кількість геніїв у музиці, мистецтві, літературі та театрі. У ХХ столітті постать Станіслава Людкевича не залишала байдужим нікого ні критиків, ні газетярів, ні мистецтвознавців, ні, тим більше митців, тому часто зустрічаємо дружні шаржі (здебільшого Едварда Козака)на нього та його постановки у тодішній пресі. Проте, не тільки шаржі, а й живописні, графічні та скульптурні портрети зберегли для нашого покоління натхненне обличчя великого генія Станіслава Пилиповича Людкевича. Співпраця композитора із деякими митцями була надзвичайно плідною, так співредактором Артистичного вісника був Іван Труш. У різний час портрети композитора створювали Г.Смольський. М. Паращук, В. Касіян, М. Шандуренко, Б.Хрупович, З.Флінта, Л.Медвідь, Е.Мисько. Фото: Marusya Dumka

 

Мар’яна Максимів, мистецтвознавчиня, розповіла про художників, пов'язаних зі Львовом, середини 20 сторіччя. Мистецька культура Львова нового зразка формується з початком ХХ століття, під впливом перебудов у всіх сферах життя. Основними рушіями нових віянь стали індустріальний розвиток, естетичні запити населення та поява новітніх технологій у масовому виробництві, містобудуванні, поліграфії. Не останню роль у цьому відігравали промислові та культурні зв’язки між містами. Формування Львова як нового культурного центру відбувалося під впливом різних політичних подій, у тому числі двох Світових війн. На початку ХХ століття у Львові працювало багато художників. Професійну освіту вони здобували не лише у цьому місті, але й у визначних європейських мистецьких закладах. Серед особливостей розвитку мистецтва та культури загалом, відзначимо формування багатьох мистецьких угрупувань, товариств, спілок, які у свою чергу видавали спеціалізовану літературу та періодику(журнали, газети, вісники, альманахи та ін.). Також проводилися безліч мистецьких заходів, зокрема виставок, у тому числі міжнародних. Львів приваблював різні мистецькі середовища можливістю творчої реалізації, налагодженням професійних зав’язків у різних профколах. Вагому роль у формуванні замовлень, творчому та кар’єрному зростанню художників відігравав Митрополит Андрей Шептицький. Тісними та плідними були міждисциплінарні культурні зв’язки між художниками, скульпторами, архітекторами, духовенством, музикантами, письменниками, видавцями та ін., престижним вважалося відвідування багатьох мистецьких заходів. У такому насиченому мистецькому середовищі виховувалося та розвивалося велика кількість геніїв у музиці, мистецтві, літературі та театрі. У ХХ столітті постать Станіслава Людкевича не залишала байдужим нікого ні критиків, ні газетярів, ні мистецтвознавців, ні, тим більше митців, тому часто зустрічаємо дружні шаржі (здебільшого Едварда Козака)на нього та його постановки у тодішній пресі. Проте, не тільки шаржі, а й живописні, графічні та скульптурні портрети зберегли для нашого покоління натхненне обличчя великого генія Станіслава Пилиповича Людкевича. Співпраця композитора із деякими митцями була надзвичайно плідною, так співредактором Артистичного вісника був Іван Труш. У різний час портрети композитора створювали Г.Смольський. М. Паращук, В. Касіян, М. Шандуренко, Б.Хрупович, З.Флінта, Л.Медвідь, Е.Мисько. Фото: Marusya Dumka

 

Мар’яна Максимів, мистецтвознавчиня, розповіла про художників, пов'язаних зі Львовом, середини 20 сторіччя. Мистецька культура Львова нового зразка формується з початком ХХ століття, під впливом перебудов у всіх сферах життя. Основними рушіями нових віянь стали індустріальний розвиток, естетичні запити населення та поява новітніх технологій у масовому виробництві, містобудуванні, поліграфії. Не останню роль у цьому відігравали промислові та культурні зв’язки між містами. Формування Львова як нового культурного центру відбувалося під впливом різних політичних подій, у тому числі двох Світових війн. На початку ХХ століття у Львові працювало багато художників. Професійну освіту вони здобували не лише у цьому місті, але й у визначних європейських мистецьких закладах. Серед особливостей розвитку мистецтва та культури загалом, відзначимо формування багатьох мистецьких угрупувань, товариств, спілок, які у свою чергу видавали спеціалізовану літературу та періодику(журнали, газети, вісники, альманахи та ін.). Також проводилися безліч мистецьких заходів, зокрема виставок, у тому числі міжнародних. Львів приваблював різні мистецькі середовища можливістю творчої реалізації, налагодженням професійних зав’язків у різних профколах. Вагому роль у формуванні замовлень, творчому та кар’єрному зростанню художників відігравав Митрополит Андрей Шептицький. Тісними та плідними були міждисциплінарні культурні зв’язки між художниками, скульпторами, архітекторами, духовенством, музикантами, письменниками, видавцями та ін., престижним вважалося відвідування багатьох мистецьких заходів. У такому насиченому мистецькому середовищі виховувалося та розвивалося велика кількість геніїв у музиці, мистецтві, літературі та театрі. У ХХ столітті постать Станіслава Людкевича не залишала байдужим нікого ні критиків, ні газетярів, ні мистецтвознавців, ні, тим більше митців, тому часто зустрічаємо дружні шаржі (здебільшого Едварда Козака)на нього та його постановки у тодішній пресі. Проте, не тільки шаржі, а й живописні, графічні та скульптурні портрети зберегли для нашого покоління натхненне обличчя великого генія Станіслава Пилиповича Людкевича. Співпраця композитора із деякими митцями була надзвичайно плідною, так співредактором Артистичного вісника був Іван Труш. У різний час портрети композитора створювали Г.Смольський. М. Паращук, В. Касіян, М. Шандуренко, Б.Хрупович, З.Флінта, Л.Медвідь, Е.Мисько. Фото: Marusya Dumka

 

Мар’яна Максимів, мистецтвознавчиня, розповіла про художників, пов'язаних зі Львовом, середини 20 сторіччя. Мистецька культура Львова нового зразка формується з початком ХХ століття, під впливом перебудов у всіх сферах життя. Основними рушіями нових віянь стали індустріальний розвиток, естетичні запити населення та поява новітніх технологій у масовому виробництві, містобудуванні, поліграфії. Не останню роль у цьому відігравали промислові та культурні зв’язки між містами. Формування Львова як нового культурного центру відбувалося під впливом різних політичних подій, у тому числі двох Світових війн. На початку ХХ століття у Львові працювало багато художників. Професійну освіту вони здобували не лише у цьому місті, але й у визначних європейських мистецьких закладах. Серед особливостей розвитку мистецтва та культури загалом, відзначимо формування багатьох мистецьких угрупувань, товариств, спілок, які у свою чергу видавали спеціалізовану літературу та періодику(журнали, газети, вісники, альманахи та ін.). Також проводилися безліч мистецьких заходів, зокрема виставок, у тому числі міжнародних. Львів приваблював різні мистецькі середовища можливістю творчої реалізації, налагодженням професійних зав’язків у різних профколах. Вагому роль у формуванні замовлень, творчому та кар’єрному зростанню художників відігравав Митрополит Андрей Шептицький. Тісними та плідними були міждисциплінарні культурні зв’язки між художниками, скульпторами, архітекторами, духовенством, музикантами, письменниками, видавцями та ін., престижним вважалося відвідування багатьох мистецьких заходів. У такому насиченому мистецькому середовищі виховувалося та розвивалося велика кількість геніїв у музиці, мистецтві, літературі та театрі. У ХХ столітті постать Станіслава Людкевича не залишала байдужим нікого ні критиків, ні газетярів, ні мистецтвознавців, ні, тим більше митців, тому часто зустрічаємо дружні шаржі (здебільшого Едварда Козака)на нього та його постановки у тодішній пресі. Проте, не тільки шаржі, а й живописні, графічні та скульптурні портрети зберегли для нашого покоління натхненне обличчя великого генія Станіслава Пилиповича Людкевича. Співпраця композитора із деякими митцями була надзвичайно плідною, так співредактором Артистичного вісника був Іван Труш. У різний час портрети композитора створювали Г.Смольський. М. Паращук, В. Касіян, М. Шандуренко, Б.Хрупович, З.Флінта, Л.Медвідь, Е.Мисько. Фото: Marusya Dumka

 

Мар’яна Максимів, мистецтвознавчиня, розповіла про художників, пов'язаних зі Львовом, середини 20 сторіччя. Мистецька культура Львова нового зразка формується з початком ХХ століття, під впливом перебудов у всіх сферах життя. Основними рушіями нових віянь стали індустріальний розвиток, естетичні запити населення та поява новітніх технологій у масовому виробництві, містобудуванні, поліграфії. Не останню роль у цьому відігравали промислові та культурні зв’язки між містами. Формування Львова як нового культурного центру відбувалося під впливом різних політичних подій, у тому числі двох Світових війн. На початку ХХ століття у Львові працювало багато художників. Професійну освіту вони здобували не лише у цьому місті, але й у визначних європейських мистецьких закладах. Серед особливостей розвитку мистецтва та культури загалом, відзначимо формування багатьох мистецьких угрупувань, товариств, спілок, які у свою чергу видавали спеціалізовану літературу та періодику(журнали, газети, вісники, альманахи та ін.). Також проводилися безліч мистецьких заходів, зокрема виставок, у тому числі міжнародних. Львів приваблював різні мистецькі середовища можливістю творчої реалізації, налагодженням професійних зав’язків у різних профколах. Вагому роль у формуванні замовлень, творчому та кар’єрному зростанню художників відігравав Митрополит Андрей Шептицький. Тісними та плідними були міждисциплінарні культурні зв’язки між художниками, скульпторами, архітекторами, духовенством, музикантами, письменниками, видавцями та ін., престижним вважалося відвідування багатьох мистецьких заходів. У такому насиченому мистецькому середовищі виховувалося та розвивалося велика кількість геніїв у музиці, мистецтві, літературі та театрі. У ХХ столітті постать Станіслава Людкевича не залишала байдужим нікого ні критиків, ні газетярів, ні мистецтвознавців, ні, тим більше митців, тому часто зустрічаємо дружні шаржі (здебільшого Едварда Козака)на нього та його постановки у тодішній пресі. Проте, не тільки шаржі, а й живописні, графічні та скульптурні портрети зберегли для нашого покоління натхненне обличчя великого генія Станіслава Пилиповича Людкевича. Співпраця композитора із деякими митцями була надзвичайно плідною, так співредактором Артистичного вісника був Іван Труш. У різний час портрети композитора створювали Г.Смольський. М. Паращук, В. Касіян, М. Шандуренко, Б.Хрупович, З.Флінта, Л.Медвідь, Е.Мисько. Фото: Marusya Dumka

 

Мар’яна Максимів, мистецтвознавчиня, розповіла про художників, пов'язаних зі Львовом, середини 20 сторіччя. Мистецька культура Львова нового зразка формується з початком ХХ століття, під впливом перебудов у всіх сферах життя. Основними рушіями нових віянь стали індустріальний розвиток, естетичні запити населення та поява новітніх технологій у масовому виробництві, містобудуванні, поліграфії. Не останню роль у цьому відігравали промислові та культурні зв’язки між містами. Формування Львова як нового культурного центру відбувалося під впливом різних політичних подій, у тому числі двох Світових війн. На початку ХХ століття у Львові працювало багато художників. Професійну освіту вони здобували не лише у цьому місті, але й у визначних європейських мистецьких закладах. Серед особливостей розвитку мистецтва та культури загалом, відзначимо формування багатьох мистецьких угрупувань, товариств, спілок, які у свою чергу видавали спеціалізовану літературу та періодику(журнали, газети, вісники, альманахи та ін.). Також проводилися безліч мистецьких заходів, зокрема виставок, у тому числі міжнародних. Львів приваблював різні мистецькі середовища можливістю творчої реалізації, налагодженням професійних зав’язків у різних профколах. Вагому роль у формуванні замовлень, творчому та кар’єрному зростанню художників відігравав Митрополит Андрей Шептицький. Тісними та плідними були міждисциплінарні культурні зв’язки між художниками, скульпторами, архітекторами, духовенством, музикантами, письменниками, видавцями та ін., престижним вважалося відвідування багатьох мистецьких заходів. У такому насиченому мистецькому середовищі виховувалося та розвивалося велика кількість геніїв у музиці, мистецтві, літературі та театрі. У ХХ столітті постать Станіслава Людкевича не залишала байдужим нікого ні критиків, ні газетярів, ні мистецтвознавців, ні, тим більше митців, тому часто зустрічаємо дружні шаржі (здебільшого Едварда Козака)на нього та його постановки у тодішній пресі. Проте, не тільки шаржі, а й живописні, графічні та скульптурні портрети зберегли для нашого покоління натхненне обличчя великого генія Станіслава Пилиповича Людкевича. Співпраця композитора із деякими митцями була надзвичайно плідною, так співредактором Артистичного вісника був Іван Труш. У різний час портрети композитора створювали Г.Смольський. М. Паращук, В. Касіян, М. Шандуренко, Б.Хрупович, З.Флінта, Л.Медвідь, Е.Мисько. Фото: Marusya Dumka

 

Мар’яна Максимів, мистецтвознавчиня, розповіла про художників, пов'язаних зі Львовом, середини 20 сторіччя. Мистецька культура Львова нового зразка формується з початком ХХ століття, під впливом перебудов у всіх сферах життя. Основними рушіями нових віянь стали індустріальний розвиток, естетичні запити населення та поява новітніх технологій у масовому виробництві, містобудуванні, поліграфії. Не останню роль у цьому відігравали промислові та культурні зв’язки між містами. Формування Львова як нового культурного центру відбувалося під впливом різних політичних подій, у тому числі двох Світових війн. На початку ХХ століття у Львові працювало багато художників. Професійну освіту вони здобували не лише у цьому місті, але й у визначних європейських мистецьких закладах. Серед особливостей розвитку мистецтва та культури загалом, відзначимо формування багатьох мистецьких угрупувань, товариств, спілок, які у свою чергу видавали спеціалізовану літературу та періодику(журнали, газети, вісники, альманахи та ін.). Також проводилися безліч мистецьких заходів, зокрема виставок, у тому числі міжнародних. Львів приваблював різні мистецькі середовища можливістю творчої реалізації, налагодженням професійних зав’язків у різних профколах. Вагому роль у формуванні замовлень, творчому та кар’єрному зростанню художників відігравав Митрополит Андрей Шептицький. Тісними та плідними були міждисциплінарні культурні зв’язки між художниками, скульпторами, архітекторами, духовенством, музикантами, письменниками, видавцями та ін., престижним вважалося відвідування багатьох мистецьких заходів. У такому насиченому мистецькому середовищі виховувалося та розвивалося велика кількість геніїв у музиці, мистецтві, літературі та театрі. У ХХ столітті постать Станіслава Людкевича не залишала байдужим нікого ні критиків, ні газетярів, ні мистецтвознавців, ні, тим більше митців, тому часто зустрічаємо дружні шаржі (здебільшого Едварда Козака)на нього та його постановки у тодішній пресі. Проте, не тільки шаржі, а й живописні, графічні та скульптурні портрети зберегли для нашого покоління натхненне обличчя великого генія Станіслава Пилиповича Людкевича. Співпраця композитора із деякими митцями була надзвичайно плідною, так співредактором Артистичного вісника був Іван Труш. У різний час портрети композитора створювали Г.Смольський. М. Паращук, В. Касіян, М. Шандуренко, Б.Хрупович, З.Флінта, Л.Медвідь, Е.Мисько. Фото: Marusya Dumka

 

Мар’яна Максимів, мистецтвознавчиня, розповіла про художників, пов'язаних зі Львовом, середини 20 сторіччя. Мистецька культура Львова нового зразка формується з початком ХХ століття, під впливом перебудов у всіх сферах життя. Основними рушіями нових віянь стали індустріальний розвиток, естетичні запити населення та поява новітніх технологій у масовому виробництві, містобудуванні, поліграфії. Не останню роль у цьому відігравали промислові та культурні зв’язки між містами. Формування Львова як нового культурного центру відбувалося під впливом різних політичних подій, у тому числі двох Світових війн. На початку ХХ століття у Львові працювало багато художників. Професійну освіту вони здобували не лише у цьому місті, але й у визначних європейських мистецьких закладах. Серед особливостей розвитку мистецтва та культури загалом, відзначимо формування багатьох мистецьких угрупувань, товариств, спілок, які у свою чергу видавали спеціалізовану літературу та періодику(журнали, газети, вісники, альманахи та ін.). Також проводилися безліч мистецьких заходів, зокрема виставок, у тому числі міжнародних. Львів приваблював різні мистецькі середовища можливістю творчої реалізації, налагодженням професійних зав’язків у різних профколах. Вагому роль у формуванні замовлень, творчому та кар’єрному зростанню художників відігравав Митрополит Андрей Шептицький. Тісними та плідними були міждисциплінарні культурні зв’язки між художниками, скульпторами, архітекторами, духовенством, музикантами, письменниками, видавцями та ін., престижним вважалося відвідування багатьох мистецьких заходів. У такому насиченому мистецькому середовищі виховувалося та розвивалося велика кількість геніїв у музиці, мистецтві, літературі та театрі. У ХХ столітті постать Станіслава Людкевича не залишала байдужим нікого ні критиків, ні газетярів, ні мистецтвознавців, ні, тим більше митців, тому часто зустрічаємо дружні шаржі (здебільшого Едварда Козака)на нього та його постановки у тодішній пресі. Проте, не тільки шаржі, а й живописні, графічні та скульптурні портрети зберегли для нашого покоління натхненне обличчя великого генія Станіслава Пилиповича Людкевича. Співпраця композитора із деякими митцями була надзвичайно плідною, так співредактором Артистичного вісника був Іван Труш. У різний час портрети композитора створювали Г.Смольський. М. Паращук, В. Касіян, М. Шандуренко, Б.Хрупович, З.Флінта, Л.Медвідь, Е.Мисько. Фото: Оксана Яковина

 

Мар’яна Максимів, мистецтвознавчиня, розповіла про художників, пов'язаних зі Львовом, середини 20 сторіччя. Мистецька культура Львова нового зразка формується з початком ХХ століття, під впливом перебудов у всіх сферах життя. Основними рушіями нових віянь стали індустріальний розвиток, естетичні запити населення та поява новітніх технологій у масовому виробництві, містобудуванні, поліграфії. Не останню роль у цьому відігравали промислові та культурні зв’язки між містами. Формування Львова як нового культурного центру відбувалося під впливом різних політичних подій, у тому числі двох Світових війн. На початку ХХ століття у Львові працювало багато художників. Професійну освіту вони здобували не лише у цьому місті, але й у визначних європейських мистецьких закладах. Серед особливостей розвитку мистецтва та культури загалом, відзначимо формування багатьох мистецьких угрупувань, товариств, спілок, які у свою чергу видавали спеціалізовану літературу та періодику(журнали, газети, вісники, альманахи та ін.). Також проводилися безліч мистецьких заходів, зокрема виставок, у тому числі міжнародних. Львів приваблював різні мистецькі середовища можливістю творчої реалізації, налагодженням професійних зав’язків у різних профколах. Вагому роль у формуванні замовлень, творчому та кар’єрному зростанню художників відігравав Митрополит Андрей Шептицький. Тісними та плідними були міждисциплінарні культурні зв’язки між художниками, скульпторами, архітекторами, духовенством, музикантами, письменниками, видавцями та ін., престижним вважалося відвідування багатьох мистецьких заходів. У такому насиченому мистецькому середовищі виховувалося та розвивалося велика кількість геніїв у музиці, мистецтві, літературі та театрі. У ХХ столітті постать Станіслава Людкевича не залишала байдужим нікого ні критиків, ні газетярів, ні мистецтвознавців, ні, тим більше митців, тому часто зустрічаємо дружні шаржі (здебільшого Едварда Козака)на нього та його постановки у тодішній пресі. Проте, не тільки шаржі, а й живописні, графічні та скульптурні портрети зберегли для нашого покоління натхненне обличчя великого генія Станіслава Пилиповича Людкевича. Співпраця композитора із деякими митцями була надзвичайно плідною, так співредактором Артистичного вісника був Іван Труш. У різний час портрети композитора створювали Г.Смольський. М. Паращук, В. Касіян, М. Шандуренко, Б.Хрупович, З.Флінта, Л.Медвідь, Е.Мисько. Фото: Marusya Dumka